The Register Europian Court of Human Rights Counsul of Europe

F67075 STRASBОURG CEDEX

В ЕВРОПЕЙСКИЙ СУД ПО ПРАВАМ ЧЕЛОВЕКА

FAX (0)3 88 41 27 30, 1033- 388- 41 27 30

 

REQUETE – APPLICATIN – ЗАЯВЛЕНИЕ

(дополнительное №11 от 30.07.04 к дополнительному №10 от 09.03.04 к дополнительному №9 от 03.01.04 к дополнительному №8 от 14.11.03 к дополнительному №7 от 29.06.03 к дополнительному №6 от 10.10.02 к дополнительному №5 от 14.09.02 к дополнительному №4 от 11.08.02 к дополнительному №3 от 16.07.02 к дополнительному №2 от 06.05.02 к дополнительному №1 от 03.02.02 к формуляру от 23.07.01 (предварительное заявление от 28.04.01)

 

ИСТЕЦ: Салтыков Владимир Николаевич,

Saltykov Vladlmlr Nikolaevich,

Украина 88000 Ужгород, Железнодорожная 4/22, кв. 111

Ukraine, 88000,Uzhgorod, Zaliznychna, 4/22, 111

tel /fах (38)-(03122)-29069

почтовый адрес для переписки:

Украина 88000 Ужгород, Главпочтамт, аб/ящик 46 “А”

Ukraine, 88000,Uzhgorod, Main Post-Office,

abonent-box 46 “А”.

E-mail: saltykov@westportal.net

 

ОТВЕТЧИК: Государство Украина / Ukraine

№ досье: PP 13986, вновь присвоенный Судом № 16312/02.

 

1. В дополнение к своим формуляру и вышеперечисленным дополнительным заявлениям, сохраняя прежние сокращения предыдущих заявлений в Европейский Суд (далее – Суд) и дополнений к нему, продолжая нумерацию разделов и приложений, сообщаю на дату письма, согласно регламента Суда, состояние национального судебного спора по спору с ответчиком.

2. Прошу дополнить документы иска (досье № РР 13986) разделами, документами, мотивами и доказательствами настоящего заявления согласно структуре формуляра.

3.Прошу сообщить о состоянии рассмотрения моей жалобы Европейским Судом и подтвердить получение настоящего заявления.

 

 

См. на обороте.

II. EXPOSE DES FAITS

STATEMENT OF THE FACTS

ИЗЛОЖЕНИЕ ФАКТОВ

14. 4. ОТНОСИТЕЛЬНО судебного дела № 7/44- 2001 (новый номер дела 5/299), в который включены эпизоды прекращенного судом дела 7/45-2001).

14.4.9. Кассационным Определением 07.05.04 №5/299 Высшего хозяйственного суда УКраины (ВХСУ), светокопию которого прилагаю, ВОЗВРАЩЕНА ПО ПРОЦЕССУАЛЬНЫМ ОСНОВАНИЯМ кассационная жалоба истца 06.03.04 №1 по мотиву пропуска более одного месяца с дня набирания законной силы принятого хозсудом решения. Считаю, что отказ суда в восстановлениии пропущенного по судебной вине процессуального срока кассации незаконно и несправедливо фактически лишил истца права на справеддливое судебное разбирательство в разумное время и тем вновь нарушил законом охраняемые права и свободы истца (права на справедливый суд по существу).

В своей кассационной жалобе истца (одновременно – дополнение (додаток) к настояшему дополнению №11) 27.05.04 №2 (дубликат прилагаю) в Верховный суд Украины на Определение 07.05.04 ВХСУ приведены доказательства уважительности процессуального пропуска и важности его восстановления для справедливого и своевременного суда и восстановления нарушеных прав Человека.

Они следующие:

Отказное кассационное Определение 07.05.04 был обжаловано кассационной жалобой истца 27.05.04 №2 в ВСУ (Верховный суд Украины) по вышеназванным мотивам, т.к. вынесенное определение ВХСУ истец счел несправедливым, лишающим его конституционного права на справедливый национальный суд в разумное время согласно принятым ответчиком международным обязательствам.

ВСУ своим определением 15.07.04 (светокопию прилагаю) в последней инстанции, считаю фактически немотивированно, без анализа мотивов истца, отказал истцу даже в праве на кассационное производство, разумеется, как следствие, и в праве на суд по существу спора, как таковому, чем формально значительно ограничил право истца на судебную защиту, конституционные права и свободы, охраняемые Конвенцией права и свободы истца, в частности право на справедливый суд. Тем самым, его спор, начатый в январе 1997 года иском в городской суд общей юстиции города Ужгорода, длящийся более 7,5 лет в различных судах и исках (имеются в распорряжении Европейского Суда), в том числе относительно нематериальных последствий одной налоговой проверки истца государственным органом (госналоговой инспекцией) с попытками восстановить нарушенные государством Украиной права и свободы завершен по иску №7-44-2001 (далее №5/299) в последней судебной инстанции, после решения которой дальнейший национальный спор бесполезен и исчерпан.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(см. на обороте)

III. EXPOSE DE LA OU DES VIOLATION(S) DE LA CONVENTION ET/OU DES

PHOTOCOLES ALLEGUEE(S). PARLE AINSI QUE DES ARGUMENTS A L`APPUI

STATEMENT OF ALLEGED VIOLATION(S) OF THE CONVENTION AND/OR

PHOTOCOLS AND RELEVANT ARGUMENTS

ЗАЯВЛЕНИЕ О НАРУШЕНИЯХ КОНВЕНЦИИ И/ИЛИ ПРОТОКОЛОВ С

СООТВЕТСТВУЮЩЕЙ АРГУМЕНТАЦИЕЙ

15.4. Относительно судебного дела № 7/44- 2001 (новый номер дела 5/299, в который включены эпизоды прекращенного судом дела 7/45-2001).

15.4.9. Воспользовавшись именно формальными (незаконными и несправедливыми, с больщой временной продолжительностью) основаниями страна-ответчик в очередной раз отказалась рассмотреть спор в суде, фактически уклонившись от решения спора по сути. Своим определением 07.05.04 № 5/299 ВХСУ (ВГСУ), не согласилась с аргументами истца, считаю, вопреки законам (подробнее смотри аргументы в приложенной кассационной жалобе в ВСУ 27.05.04 №2, отказало ему в праве кассационного производства, ограничив его право на справедливый суд. Несправедливость судебного 07.05.04 определения усматриваю в следующем:

Отказное кассационное определение 07.05.04 был обжаловано кассационной жалобой 27.05.04 №2 в ВСУ (Верховный суд Украины) по вышеназванным мотивам, т.к. вынесенное определение ВХСУ истец счел несправедливым, лишающим его конституционного права права на справедливый нацитональный судв разумное время согласно принятым ответчиком международным обязательствам.

ВСУ своим определением 15.07.04 (светокопию прилагаю) в последней инстанции, считаю фактически немотивированно, без анализа мотивов истца, отказал истцу даже в праве на кассационное производство, разумеется и в праве на суд, как таковой, чем формально значительно ограничил право истца на судебную защиту, конституционные права и свободы, охраняемые Конвенцией права и свободы истца, в частности право на справедливый суд. Тем самым, его спор, начатый в январе 1997 года иском в городской суд общей юстиции города Ужгорода, длящийся более 7,5 лет в различных судах и исках (имеются в распоряжении Европейского Суда), в том числе относительно нематериальных последствий одной налоговой проверки истца государственным органом (госналоговой инспекцией) с попытками восстановить нарушенные государством Украиной права и свободы завершен по иску №7-44-2001 (далее №5/299) в последней судебной инстанции, после решения которой дальнейший национальный спор бесполезен и исчерпан.

Тем самым ответчик вновь нарушил Конвенцией охраняемого права истца на справедливый суд в разумное время в смысле п.1 ст. 6 Конвенции.

IV. EXPOSE RELATIF AUX PRESCRIPTIONS DE l`ARTICLE 35 j 1 DE LA СONVENTION

STATEMENT RELATIVT TO ARTICLE 35 j 1 OF THE CONVENTION

ЗАЯВЛЕНИЕ В СООТВЕТСТВИИ СО СТАТЬЕЙ 35 параграф 1 КОНВЕНЦИИ

16.4.7. ОТНОСИТЕЛЬНО судебного дела № 7/44- 2001 (новый номер дела 5/299, в который включены эпизоды прекращенного судом дела 7/45-2001).

  • Окончательное кассационное Определение 15.07.04 Верховного суда Украины (ВСУ) с отказом восстановить пропущенный процессуальный срок кассационной жалобы на Определение 07.05.04 № 5/299 ВХСУ.

17.4.7. ОТНОСИТЕЛЬНО судебного дела № 7/44- 2001 (новый номер дела 5/299, в который включены эпизоды прекращенного судом дела 7/45-2001).

  • Кассационное Определение 07.05.04 ВХСУ с отказом рассмотрения спора по сути и отказом восстановить пропущенный срок кассационной жалобы истца.

18.4.7. ОТНОСИТЕЛЬНО судебного дела № 7/44- 2001 (новый номер дела 5/299, в который включены эпизоды прекращенного судом дела 7/45-2001).

Истец использовал все известные ему способы национальной защиты и рассчитывает на восстановление своих прав и свобод только Европейским Судом по правам Человека.

VII. PIECES ANNEXEES (PAS D`ORIGINAUX,

LIST OF DOCUMENTS UNIQUEMENT DES COPIES)

Перечень прилагаемых документов (NO ORIGINAL DOCUMENTS,

ONLY FOTOCOPIES)

(НЕ ПРИЛАГАЙТЕ ОРИГИНАЛЫ ДОКУМЕНТОВ, А ИСКЛЮЧИТЕЛЬНО КОПИИ)

(Voir chapitre VII de la note explicative.Joindre copie de tountes les decisions mentionnees sous ch..IV et VI ci-avant. Se procurer, au besoin, tes

copies necessaires, et, en cas d`impossibilite, expliquer pourquoi celles-ci ne peuvent pas etre obtennues. Ces documents ne vous seront pas

retornes.)

(See Part VII of theExplanatory Note.Include copies of all decisions referred to in Parts IV and VI above. If you do not have copies, should

obtain them. If you cannot obtain them, explain why not. No document will be retuned to you)

(См. Раздел VII Пояснителной заметки. Приложите копии всех решений, указанных в разделах IV и VI заявления. Если Вы не

располагаете копиями, Вам необходимо получить их. Если Вы не можете их получить, объясните, почему. Документы не будут Вам возвращены).

21.7. К настоящему дополнительному заявлению прилагаю светокопии и дубликаты судебных документов – доказательств, в 1 экз. каждый.

ПРИМЕЧАНИЕ: Нумерацию формуляра, дополнительного заявления №2 06.05.02 и последующих заявлений, приложений к ним продолжаю.

qqqq) Светокопия Опредения 07.05.04 №5/299 ВХСУ (ВГСУ), с.7,8.

rrrr) Дубликат исправленной кассационной жалобы истца в ВХСУ (ВГСУ) для ВСУ 27.05.04 №2 (дополнение к настоящему дополнению №11 в Европейский Суд), с приложениями №4, №6, №7 (на 1 с.), с 9…18.

ssss) Светокопия Определения 15.07.04 ВСУ, с. 19,20.

_________________________ Владимир Салтыков 30.07.04

Вих. №2 1 екз. ВИЩОМУ ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДУ УКРАЇНИ

_____________________________________________

_______ 01011 Київ, ул. Копиленка, 6

27.05.04

Для Верховного суду України

............................................................

01024 Київ-24, ГСП, П. Орлика, 4

позивач: Приватний підприємець Салтиков Володимир Миколайович

р/р 2600930012519 в УКРСОЦбанку

в м. Ужгороді МФО 312011

ідентифікаційний.код 1866700693

…………………………………………………………….

88000 Ужгород, Головна пошта, а/с 46 “А”, тел/факс (03122)-29069

Копія 1: відповідачу №1 Державна податкова інспекція в м. Ужгороді

………………………………………………………..

88000 Ужгород, Духновича, 2, факс (03122)- 34305, тел 03122-14230

 

Копія 2: відповідачу №2 (третя особа) -

Управління державного казначейства України в Закарпатській області

……………………………………………………………

88000 Ужгород, пл. Народна, 4, факс/тел (03122)-33366

 

Копія 3: Європейський Суд по правам Людини

Страсбург, факс (0)3 88 41 27 30, 1033- 388- 41 27 30

(додаток к додаткової заяві № 11)

/Відносно рішення 12.09.03 справи №5/299 господарського суду Закарпатської області,

постанови 02.12.03 № 5/299 Львівського апеляційного господарського суду,

ухвали 07.05.04 №5/299 Вищого господарського суду України /

/Ціна позову 9940 грн./

КАСАЦІЙНА СКАРГА

на рішення 12.09.03 господарського суду Закарпатської області по справі 5/299 судді В.I.Карпинець в черговому (четвертому) розгляду в іншому складі того ж суду (справа 7/44-2001 в першому розгляді) з формально недійсними змінами згідно ухвали 15.09.2002 (розумію 2003) того ж суду, далі –Рішення, на апеляційну постанову 02.12.03 по справі 5/299 Львівського апеляційного господарського суду, далі - Постанова, на касаційну ухвалу 07.05.04 справи №5/299 Вищого господарського суду України (головуючий Усенко Є.А; судді Бакуліна С.В., Глос О.І.), далі - Скарга.

Касаційною ухвалою 07.05.04 справи №5/299 Вищого господарського суду України, відправленої із м. Київ 17.05.04, повторна від (06.03.04 №1) касаційна скарга позивача на рішення 12.09.03 господарського суду Закарпатської області по справі 5/299 судді В.I.Карпинець в черговому (четвертому) розгляді (в іншому складі того же суду (справа 7/44-2001 в першому розгляді)) з формально недійсними змінами (помилка судді) згідно ухвали 15.09.2002 (розумію 2003) того ж суду, і на апеляційну постанову 02.12.03 справи 5/299 Львівського апеляційного господарського судом повернута позивачу без розгляду по суті, а клопотання позивача про відновлення процесуального строку судом відхилено.
  1. Перша касаційна скарга позивача (від 21.12.04 №12) Вищим господарським судом України на підставі пункта 6 ст.1113 Господарського процесуального Кодексу (далі – ГПК) України повернута ухвалою 24.02.04 №5/299 без розгляду по суті, “як неналежно оформлена з порушенням вимог пункту 4 частини 1 ст.111 ГПК України,

Позивач ухвалу Вищого господрського суду від 24.02.04 №5/299 вважає не відповідною статті 55 Конституції Украіни внаслідок недостатнього обгрунтоваого обмеження судом прав позивача на судовий захист, із посилання суду на застосування позивачем незнайомих суду абревіатур, оскільки вміщає в собі судові вимоги, якіи відсутні в попередньому судовому богаторічному листуванні, суперечить попереднім судовим рішенням судів усіх інстанцій подібних спорів тих самих сторін однієї податкової переверки (див матеріали справи, та додани до Скарги судови документи. Однак цю ухвалу позивач не оскарджував.

Друга, випралена, касаційна скарга позивача (від 06.03.04 №1) Вищим господарським судом України Ухвалою (24.02.04 №5/299), повернута йому без розгляду по суті, як з “невиправленими недоліками”, на підставі ст.33 ГПК України, “оскільки, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, зазначає абревіатури нормативних актів, які не є загально визначенними.”

До того ж, Ухвалою (24.02.04) на підставі ст.33 та частині 1 ст.53 ГПК України суд відхилив клопотання позивача щодо відновлення процесуального строку подання касаційної скарги тому, що “не додано доказів щодо наявності поважних причин пропуску місячного процесуального строку з обгрунуванням їх поважності, що могло б бути підставою для відновлення зазначеного процесуального строку”.

2. Головною підставою касаційої Скарги на Ухвалу (Вищого господарського суду України від 07.05.04 №5/299) в Верховний суд України Ухвали згідно статті 11115 Господарського процесуального кодексу України, вважаю, є наступне.

2.1. Ухвалою Вищого господарського суду України застосовано нормативно-правовові акти, що суперечать Конституції України.

  1. Мотив відмови Ухвали, що позивач “зазначає абревіатури нормативних актів, які не є загально визначеними”, тому “касаційна скарга не відповідає пункту 4 частини 1 ст.111 ГПК Украіни”, вважаю, не можливо вважати таким, що відповідає дійсності. Тому що застосування згаданого в ньому Закону України суперечить статті 55 Конституції Украіни, як порушуючий право позивача на судовий захист.

    2. Мотиви моєї тези наступні.

    Сам зміст Ухвали доводить, як і стандарти бібліографії, по-перше, що застосування абревіатури, наприклад, “ГПК України”, “ст”., “р”, “ДПІ” в нормативних актах суд вважає можливим та доцільним, також в найменуваннях законів. Що підтверджує вище згадана цитата із Ухвали, в той час, як повна назва Закону України "ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ". Причому, в тексті Ухвали судом застосовуються різні назви того ж самого Закону, на стор.1 приведена повна назва “Господарський процесуальний кодекс України, без вказівки еквівалентності поняття абревіатури.

    Вдруге, УСІ зазначені позивачем абревіатури, були розкриті в тексті скарги, що є загально прийнятим в науковій, технічній літературі та судовому листуванні. Вони не протиречать правилам скорочень та абревіатур та прикладам з глави 5 “Сокращения, применяемые в деловой переписке”, із книги А.Н.Кузнецов, Р.Н.Вайнгейм “Машинопись”, М.,Высшая школа, 1986, р.III, стор.-111-114.

    Як докази вірного застосування абревіатур в оскарженої касаційої скарги, додаю для судового аналізу фрагмент копії (із штампами та відмітками про розгляд судами) повернутої судом касаційної скарги (06.03.04 №1), сумісно з повним її текстом, де розкриті УСІ застосовані абревіатури. Тому застосування згаданого судом Закону є помилковим.

    До того ж, подібна абревіатура застосується у відомчих матеріалах судів (Вісник Верховного суду України, Вісник господарського (арбітражного – раніше) суду України, Юридична газета, та ін.), зокрема абревіатури КУ, ЗУ, що застосовується рідко, но розкрити як в першою, так і виправленою апеляційною скаргою на 1-шої сторінці.

    Також, ВСІ спірні абревіатури застосовувались cторонами судового спору тривалістю багатьох років (спір по справі почався позовом позивача від 23.01.01) і містить десятки документів з одноманіними абрівіатурами, які не викликали нарікань судів, у тому числі Європейського Суду по правам Людини (Страсбург), тому позивач не мав можливість передбачити зміну вимог судовоі інстанції. Доказом є електроні та паперови носії листування попередніх справ та судових документів.

    Наведені мотиви доводять, що застосування пункту 4 частині 1 ст. 111 Господарського кодексу Украіни є порушенням конституційного права позивача на судовий захист згідно статті 55 Конституції Украіни, оскілкі лишає його можливості вирішити спір з відповідачем по суті.

  2. Другий мотив відказу Ухвали – “на підставі ст.33 та частині 1 ст.53 ГПК України відхилилив клопотання позивача про відновлення процесуального строку подання касаційної скарги”, тому, що “не додано доказів щодо наявності поважних причин пропуску місячного процесуального строку з обгрунуванням їх поважності, що могло б бути підставою для відновлення зазначеного процесуального строку”, вважаю, не можливо рахувати таким, що відповідає дійсності. Тому що застосування згаданого в ньому Закону України суперечить статті 55 Конституції Украіни як порушиваючий право позивача на судовий захист.

Для зручності судового аналізу та мотивації додаю до касаційної скарги “Реєстр важливих процесуальних дій сторін та судів, пов`язаних з правом касації” позивача.

Мотиви моєї тези наступні.

Значимими процесуальним строками даної скарги є :

- з 02.12.03 (винесення оскаржуємої апеляційної постанови по справі 5/299) по 09.03.04 (внесення позивачем виправленої касаційної скарги позивача в господарьский суд Закарпатської області), всього 98 діб.

Доказом цих строків є додана копія оскаруємої Постанови (09.03.04) та відмітка суду на доданом орігіналі скарги від 06.03.04 №50.

Перебіг цього процесуального строку наведено нижче:

- з 22.12.03 (внесення першої касаційної скарги позивача в господарський суд Закарпатської області для Вищого господарського суду України) по 24.02.04 (винесення першої відказної касаційної ухвалі від 24.02.04), всього 64 діб;

- з 28.02.04 (норма контрольної поштової міжобласно пересилки із м. Київ першої касаційної ухвали від 24.02.04 в м. Ужгород) по 09.03.04 (внесення другої, виправленої касаційної скарги (від 06.03.04 N1) в господарський суд Закарпатській області), всього 10 діб.

Доказом перебігу строков є додані до Скарги копії згаданих Постанови (02.12.03) та ухвали 24.02.04, відмітки судів про прийом скарг позивача (див. додатки до Скарги), та загальнодоступний на кожному відділенні Укрпошти нормативний документ “Контрольни строки проходження посилок і страхової пошти між обласними центрами станом 01.01.04”. Затвержджен заступником директора Укрпошта В.М. Мороз, Київ.

Наведені позивачем мотиви доводять, що

спірний процесуальний строк позивача для касаціоної скарги до Вищого господарського суду, з першої та другої виправленої касаційної скарги в 98 діб, має бути судом зменшений на перебіг процесуального строка, визначеного вище, на 2+64+4+10=80 діб, згідно общезнайомих не тілкі суддям правилам.

Остаточна теза: процесуальний строк для касаційної скарги, який використував позивач - менiе чем (98-80) діб =18 діб, при дозволеному Законом – місяць.

До того ж, що не є головним доказом порушення законів судом, однак досіть важливе, фактично позивач використував строк ще значно менше вказаного (18 діб), зменьшений на наступній строк затримки, від нього незалежний:

Як непрямий доказ та приклад значності та буденості судової канцерярскої затримок згаданих вище Львівського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду Украіни, і в зв`язку з відсутністю розразняємих поштових відміток відправника та традіційної відсутністю поштових відміток відділень пошти позивача-отримувача (м. Ужгород), додаю суду копії двох конвертів судового листування по справі 5/299 про відправку рекомендованого листу №687 пошти м. Львів-10, із відміткою 25.08.03 з апеляційною постановою від 05.06.03, яка є в справі; та рекомендованій лист №7331 пошти м. Київ-11, з отміткою 17.05.04 з касаційною ухвалою від 07.05.04, т.е. соответственно з типової канцелярско-експедіційною судової затримкою 81 та 10 діб відповідно.

Використаний позивачем прооцесуальний строк 18 діб суд мав би зменьшити, як мінімум, на строк доставки судових листів з апеляційною Постановою, та першою касаційною ухвалою, що не менш двох строків по добу кожний, всього 2 доби; і має всього 18-2= 16 діб, що майже в да рази меньш чем дозвілено законом.

Тільки цього, що суд мав при вирішення процесуального строку, достатне, вважаю, без додаткових клопотань позивача про відновлення процесуального строку та приведених вище мотивів богатодобових затримок судових канцелярій, про які мав знати (затримки своєї канцелярії, по крайнеї мірі - обов`язково), щоб, не згадуя про затримку процесуального строка, разглянути спір по суті.

Тому резолюцію Ухвали про відсутність наявності поважних причин пропуску місячного процесуального строку, вважаю помилковою, застосуванння частині 1 ст.53 ГПК України помилковим, як порушивающей право позивача на судовий розгляд по суті, судову защиту, згідно статті 55 Констітуції України, і свуживають мої існуючі права та свободи в наслідок цього.

До того ж, з останнего згаданого процесуального строку16 діб позивач фізично і фактично не міг використувати строк переміщень судових документів із канцелярій до пошти. Що додатково значно зменьшує використуваний позивачем процесуальній строк касації мінімум на 10 діб, що складає викорустованій процесуальний строк я десята частина від допустимого Законом (місяць).

Згадані мотиви доводять, що судова колегія (Ухвала) мала всі можливості та була процесуально Законом Україні (Господарський процесуальний Кодекс України) зобов`язана перевіріти не тільки початок та кінець процесуального строку, но і його перебіг, оскільки діяла в цієї частини по процесуальним нормам першої судової інстанції, та не мала права повертати скаргу позивачу без розгляду пао суті, підставів свою компетентность та неупередженость під сумнів, а державу під можливу крітику Європейського Суду.

Застосування інщих згаданих в мотиві Ухвали законів, вважаю, також суперечать статті 55 Констітуції України, як обмеживаючих право на судовий захист, у силу сказаного вище.

До речі, суд мав можливість та був зобов`язаний, вважає позивач, розглядати першу касаційну скаргу позивача без усунення вказаних формальних недоліків (№50 від 21.12.01 див. в додатку), що, вважаю, саме по собі могло б бути поважною причиною поновлення простроченого строку випраленої скарги, як би від був пропущений.

c. Важливість усіх касаційних скарг, та розгляду спору по по суті полягає ще в тому, що суттева судова помилка в оскарженому рішенні господарського суду Закарпатськоі області, яка виправлена-невиправлена неналежним образом, як вміщуюча нову ще більш важливу діючу судову помілку, яка получена після відправки першої скарги, ускладнила касаційний спір.Ций факт декларувався згаданими попередніми касаційними скаргами позивача.

Можливість та значимість перегляду судовових Рішення, Постанови та Ухвали також в том, що Ухвала де-факто узаконює оскаржене несправедливе судове рішення з важливою судовою помилкою, виправленою неналежним чином як національний судовий прецедент із вимоги одноманітності застосування права.

Значимість для позивача рішення спору по суті полягає та підтвержується довготривалістю спору, початого в арбітражному (господарському) суду позовом від 23.01.01, існуючому по наш час, перенесення спору із суду загальної юрисдикції в арбітражний (господарський) до того, після двох років спору (див. додани до Скарги судови документи), значний для позивача розмір збиткив та нанесення значної шкоди (див. “Реєстр порушень …...”до касаційних скарг від 06.03.04, від 21.12.03 із додатку), що вказує на значімість для позивача судового рішення справи по суті, та встановлення простроченого процесуального строку.

Зміст мотиву Ухвали нагадує практику ухилення судів від рішення спорів по суті, по формальним чи штучним мотивам, як згадано в статті, доданої до скарги “Останні сподівання, або чи кожен позов – початок дороги до Страсбурга?”, із закарпатської незалежної громадсько-політичної газети “Трибуна”, 08.05.04. №33 (136), стор.14.

Таким самим судовим прийомом вже був перерван мій спір по справах тих самих сторін тієї ж податкової перевірки, в справах, наприклад №7/90-01 (про відщкодування матеріальної шкоди) Вищим господарським (арбітражним) судом України (суд має постанови та рішення на оптичному носії), що саме по собі – є предмет розгляду в Європейському Суді (Страсбург), як претензія к Україні в порушення її міжнародних зобов`язань на справедливий суд в розумний строк згідно статті 6 Європейської Конвенції основних прав и свобод Людини.

Судова тактика суда в цьому спорі нагадує згадану вище.

d. Важливим недоліком для позивача оскарженої Ухвали є відсутність в її резолюції вказівки на обов`язковість повернення невикористованого де-факто державного мита за касацію позивачем в Вищим господарським суді України. Що робить неможлівим повернення позивачу мита згідно діючой практики та інструкції державного казначейства, яке повертає (їноді) гроші тільки при надання обов`язкового подліного приказу суду (з належною указівкою про повернення).

3. Прошу суд, на основі розділу ХII2 ГПК України:

- відновити прострочений процесуальний строк, визнав судові помилки касаційої Ухвали та порушення норм права чи поважним причину його прострочення позивачем, якщо суд знайде його простроченим;

- скасувати Ухвалу, попередні Решення та Постанову по справі, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції;

  • стягнути з відповідача судові витрати;
  • прийняти рішення та наказ по поверненню державного мита, не використованого моеї попереднюю касаційною скаргою (завірену банком копію як право на возврат неповернутого мита та як доказ сплати державного мита серед додатків до касаційної скарги 06.03.04 додаю до Скарги).

 

 

ДОДАТОК 1-7 Верховному суду України, в 1 екз., всього _______ арк.

ДОДАТОК 7 відповідачам по 1 екз. до копії 1 та 2.

ДОДАТОК 4, 6 до копії 3. всього 3 арк..

1.Два завірених поштових бланка опису вкладення згідно ч.2 п.78 Правил надання послуг поштового зв`язку, як доказ направлення касаційної скарги іншим сторонам у справі, вього на 2 арк.

2.Дві завірених поштових квітанції, як другий доказ направлення касаційної скарги, всього на 2 арк.

3.Засвідчена печаткою банку копія платіжного доручення 24.05.04. № 20 на суму 49,70 грн., як доказ сплати держмита, на 1 арк.

4.Стаття з незалежної громадсько-політичної газети “Трибуна”, 08.05.04, №33(136),с14, “Останні сподівання……”, як доказ частої неправомірної судової практики господарських судів - підміну спору по суті на спор по формальним мотивам, як доказ існуючої практики відхилення судів від спору по суті, на 1 арк.

5. Завірена повторна касаційна скарга 06.03.04 №1, з додатками (окрем додатка № 3- платіжного доручення 19.12.03 №16 ), як доказ своєчасного першого звернення до касаційної судової інстанції, і доказ належного виправлення помилок з позначками судів, всього на 18 арк.

6.Два засвідченіх конвертів рекомендованих судових листів №687, № 7411, всього на 2 арк.

7. “Реєстр важливих процесуальних дій сторін та судів, пов`язаних з правом касації”, для зручності аналізу факту непростроченного процесуального строку на 1 стор.

Приватний підприємець ___________________ Володимир Миколайович Салтиков

Додаток 7

Реєстр важливих процесуальних дій сторін та судів, пов`язаних з правом касації

02.12.03 – Винесення апеляційної Постанови справи № 5/299.

04.12.03 – Розрахована без учету судової канцелярскої затримки Львіським апеляційним господарським судом дата контрольної поштової міжобласної пересилки касаційної Постанови (02.12.03) з м.Львів до м. Ужгород позивачу (адреса сторін додани у судовому листуванні).

22.12.03 – Внесення позивачем 1-шої касаційної скарги (від 21.12.03) в господарський суд Закарпатський області для Вищого господарського суду Украіни (додаю скаргу з відмітками судів). .

12.01.04 – Відмітка про реестрацію на касаційної (див. додаток) скарги (від 21.12.03) позивача Вищим господарським судом Украіни.

24.02.04- Винесення 1-ої касаційної ухвали з указівкою на помилки позивача.

28.02.04 - Розрахована без учету судової канцелярскої затримки Вищим господарським судом Украіни дата контрольної поштової міжобласної пересилки касаційної ухвали (24.02.04) із м.Київ до м. Ужгород позивачу (адреса сторін додани у судовому листуванні).

09.03.04 - Винесення позивачем виправленої касаційної скарги (від 06.03.04) в господарський суд Закарпатський області для Вищого господарського суду Украіни (додаю скаргу з відмітками судів).

22.03.04 - Відмітка про реестрацію на касаційної (див. додаток) скарги (від 06.03.04) позивача Вищим господарським судом Украіни.

07.05.04 - Винесення Вищого господарського суду Украіни

17.05.04 – Поштова відправка Ухвали (від 07.05.04) Вищого господарського суду Украіни позивачу згідно штампу пошти м. Київа на доданому, як доказ конверті.

21.05.04 - Розрахована без учету судової канцелярскої затримки Вищим господарським судом Украіни дата контрольної поштової міжобласної пересилки касаційної Ухвали (від 07.05.04) із м.Київ до м. Ужгород позивачу (адреса сторін додани у судовому листуванні).

Приватний підприємець ___________________ Володимир Миколайович Салтиков

 



Rambler's Top100
Сайт управляется системой uCoz